Автоматична побудова термінологічної мережі як моделі предметної області

ps-00.jpg

    Запропоновано алгоритм побудови термінологічних мереж – моделей предметних областей на основі репрезентативного набору тегів, отриманого в результаті зондування великої інформаційної мережі. За основу взята мережа понять, які відповідають тегам наукометричного сервісу Google Scholar Citations, вузли якої – поняття, марковані тегам, а ребра – деякі семантичні зв'язку між ними, обумовлені суміжними інтересами окремих авторів. Наведено правила автоматичної побудови на основі даної мережі бібліографычного списку релевантних публікацій.

Сложные сети с модифицированным правилом предпочтительного соединения

ps-00.jpg

  Запропоновано модифікацію правила переважного з'єднання - приєднання з прискіпливісттю. Приєднання з прискіпливісттю застосовується до моделей мереж, побудованних за алгоритмом Барабаші-Альберт, і моделі (u,v)-flowers. Наведено результати чисельного моделювання запропонованих моделей. Розглянуто значення різних характеристик модельованих мереж.

Мультиагентные модели информационного влияния

itb-2015-cover_r.jpg

Построение и анализ мультиагентных моделей взаимодействия информационных элементов представляет исключительный интерес как с точки зрения мониторинга, принятия решения, организации управления информационными атаками и ресурсами, так и в возможности своевременного выявления и прогнозирования результатов информационного воздействия, атак на социальную среду. Исследования в области мультагентных систем представляют как научный, так и прикладной, насущный интерес. Сложные проблему, возникшую в информационном пространстве, можно понять, только разложив ее на простые факторы, агенты, действующие по определенным правилам, взаимодействие которых и породило проблему. Выявив факторы, можно встроить их в многоагентные компьютерные модели 83 информационного пространства и экспериментировать с ними, выявлять закономерности, переносимые в мир информационных взаимодействий.

Архітектура системи інформаційної підтримки прийняття рішень на основі моніторингу інформаційного простору

itb-2015-cover_r.jpg

   У доповіді представлена архітектура системи інформаційної підтримки прийняття рішень, ідеологія створення та використання онтологій для побудови сюжетів інформаційної протидії, детально розглянуто методику аналітичного дослідження, яка базується на використанні інструментальних засобах аналізу і візуалізації інформаційних потоків і часових рядів.

   Запропоновані архітектурні рішення можна використовувати при реалізації систем інформаційної підтримки прийняття рішень, що базуються на контент-моніторингу інформаційного простору та сценарному аналізі, а так само в якості бази для проведення аналітичної та прогнозної діяльності.

Живучість інформаційних потоків у сучасних інформаційних середовищах

itb-2015-cover_r.jpg

  В роботі визначено особливості представлення ІП в мережі Інтернет та на оптичних носіях, які впливають на живучість ІП: републікація; доступність серверів, на яких зберігаються ІП; індексація ІП в пошукових системах; поширеність форматів даних. На базі цих особливостей запропановано моделі для оцінки живучості ІП в Інтернет-середовищі та на носіях, показано їх можливості на прикладі української наукової переодіки.

  Використання цих моделей для оцінки живучості ІП дозволяє сформулювати рекомендації по підвищенню їх живучості на основі збільшення кількості версій ІЕ, підвищення доступності та індексованості цих версій, впровадження сучасних форматів даних або конвертації форматів.

Методы выделения подсетей в казуальних сетях в задачах сценарного анализа

itb-2015-cover_r.jpg

Предложены два похода к вычислению взаимных влияний между узлами в основной сети, которая может трактоваться как сеть причинно-следственных связей между объектами в заданной предметной области. В случае задачи, связанной с обеспечением безопасности некоторого объекта, соответствующего узлу, из общей каузальной сети выбираются узлы-объекты, имеющие наибольший вес связи с целевым объектом. Выделение подсетей из данных узлов и целевого узла, а также связей между ними, определение планов очередности влияния на эти подсети, задает сценарии информационной поддержки, в частности, в задачах принятия решений в области безопасности.

О моделировании системы управления качеством информационных услуг

itb-2015-cover_r.jpg

В работе был рассмотрен процессный подход к моделированию систем управления качеством информационных услуг. В качестве системы представления данных при моделировании СУ ИС, предложено использовать гиперкомплексные числовые системы. Данный подход позволит осуществить формальное описание параметров, ограничений и связей между ними, с учетом всей имеющейся информации, а также известных законов, закономерностей и т.п., которые описывают процессы информационных сервисов.

Алгоритми побудови онтологій на основі зондування наукової літератури

itb-2015-cover_r.jpg

У запропонованій моделі ПрО як онтологічні зв'язки застосовуються зв'язки між областями інтересів окремих вчених. Фактично розглядається компактифікація біграфа «вчений – наукові поняття, його цікавлять». Слід відзначити принципову відмінність запропонованої моделі від існуючих, що базуються на аналізі текстових корпусів, або безпосередньої участі експертів при виборі конкретних вузлів і зв‘язків. Тут експерт-користувач вкладає лише крупинки знань у вигляді невеликих за обсягом словників тегів і шаблонів. Далі автоматично використовуються 153 знання, закладені самими авторами публікацій, теги відмічені ними як головні. Тобто експертне середовище в цьому випадку істотно розширюється. Модель застосована для напрямку досліджень «екстрагування понять», але її можна використовувати і для інших наукових областей. Зокрема, вже побудовані подібні мережі для напрямків штучного інтелекту, багатоагентних системи і складних мереж (Complex Networks).

Використання географічних інформаційних систем з відкритим кодом для відображення та геоаналізу інформаційних потоків систем контент-моніторингу

itb-2015-cover_r.jpg

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що на основі програмного забезпечення з відкритим кодом можливо побудувати систему автоматичної географічної прив‘язки структурованих інформаційних потоків на прикладі інформаційного масиву системи контент-моніторингу InfoStream. Очевидними перевагами такого підходу є низька вартість робіт 41 та незалежність кінцевого програмного продукту від платформи клієнта, оскільки всі аналітичні операції відбуваються на боці сервера. При цьому слід зазначити, що географічна належність інформаційного повідомлення повинна бути визначена засобами системи контент-моніторингу. До недоліків представленого підходу слід віднести те, що у разі відсутності попередньої географічної прив‘язки інформаційного повідомлення слід провести таке визначення в інший програмний спосіб (або ж провести таку прив‘язку вручну), а також необхідність побудови додаткових інструментів геопросторового аналізу порівняно з тими, які наразі присутні в комерційних ГІС.

Підхід до визначення експертних груп на основі аналізу бази даних «Україника наукова»

itb-2015-cover_r.jpg

    В роботі показано можливість пошуку експертних груп на основі мереж співавторів з використанням мереж термінів. Запропоновано технологію наукометричного аналізу для вдосконалення інструментарію вітчизняної реферативної бази, покращенню якості інформаційного сервісу та ефективності аналітичної діяльності. Результати досліджень дають можливість обґрунтувати, автоматизувати та прискорити процедуру підбору компетентних експертів, що входитимуть до складу сформованих галузевих груп.

Syndicate content